потому что она - чудесная поэтесса...пишущая очень тонкие, горькие и лиричные стихи

з далеких сонць де помирають птахи
свiтiв слiпих де не єє забуто
втiкає ошалiла Андромаха
i вимовляє лиш губами "буду"
чужi долонi тiло обнiмають
чужi вуста впиваються у душу
згасають очi
в'язне кров i пам'ять
i тiльки губи витискають "мушу"
будь проклятий хто змiг єє узяти
блаженний грiх неправедного ложа
забути — вмерти
жити — пам'ятати
а губи кажуть
вiрять губи: "зможу"